Я, росiянка! Хай не рве терпець,
Всiм, тiм, хто на майданах виступає:
"Геть москалi!
Та ненависна суть
Сама за себе в Вiчнiсть промовляє -
Що iй Основа.
Нехай дарує кожному Творець
своїй Свободи, Злагоди корону
О рiдна Українська Мова!
О Украiно нэнько! Ти своiх синiв
Молитвами та й пiсней годувала:
Вiзьми агрессiю рiки, що в почуттi,
В тi в скелi вiковi.
Так! Щоб твоi лани не заливало...
Живи, святi та й ввiчливi слова.
Слов`янi ми, спокон вiку єдина,
Така велика, вiльна вся родина.
I я до тебе Ненечко спiшу.
Батькiвське серце словом зворушу.
Татарка, росiянка, чи гречанка,
Болгарка, украiнка, молдованка...
Яка рiзниця - на землi слов`янськойї живу.
Я так тебе Украiна кохаю,
Хоч у життi - росийськой розмовляю
Я знаю те - що всi моя сiм`я.
Украiно! Я донечка твоя!
http://stihi.ru/2012/10/26/4790
![](/templates/ybobra/images/f_top-l.gif)
Менюшка |
Убобра.ру - лучший развлекательный портал » Литература » Татьяна Турбина - 13. Я, росiянка, хай не рве терпець... Татьяна Турбина - 13. Я, росiянка, хай не рве терпець... ↓ |