Семён Кац
Стоїть, стоїть криниченька та й посеред поля...
Біля неї я поплачу, бо лихая доля...
Як колись тут зустрічались - один тільки спомин...
Розлучились...Поміж нами простяглись кордони...
Притомились козаченьки, полягали спати...
Чи не прийдеш до криниці ти води набрати?
Тільки глянув - тії ж очі...А в очах тих - смуток...
Знаю, милий, що й мене ти не зумів забути...
Не журися, мій хороший, я завжди з тобою,
Все минеться, ще розквітне і наш сад весною...
Зорі згасли. Вже світає. Дай води напитись
І на тебе, серце моє, дай хоч подивитись...
Большое спасибо за замечательные переводы:
Семёну Кацу
Евгении Шерман
Иллюстрация взята со страниц ИНТЕРНЕТ-а
Просмотров 
Другие новости по теме:
 Диана Столярова - Очi |  Лана Виноградова - цей свiт... |  Владимир Великодный - А. Н. Колесников Безумие грусти |  БЖД |  Надежда Троян - Пам ятi внука |  Лидия Филимонова - В наших серцях сьогоднi смуток |
